ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ - Наукова Конференція, Симпозіум, Конгрес на Проекті SWorld - Апробація, Збірник наукових праць і Монографія - Росія, Україна, Казахстан, СНД | 1. Клінічна медицина

Ладарія Є. Г., Грінцова А. А., Кондакова Н. Ю. ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ ХОЗЛ пилової етіології В ПРОЦЕСІ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІІКЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань», м ДонецкЦелью дослідження було вивчення впливу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) пилової етіології і тактики його лікування на якість життя (ЯЖ) хворих. У дослідження були включені 78 пацієнтів з ХОЗЛ з III стадією ХОЗЛ (за критеріями GOLD, 2007). У 39 пацієнтів схема лікування доповнена курсом гіпербаричної оксигенації (ГБО). Дослідження ЯЖ проводилося з використанням адаптованої української версії опитувальника MOS SF-36 і російськомовної версії «Респіраторного запитальника госпіталю Святого Георгія» (SGRQ). Виявлено, що ХОЗЛ має виражену негативну дію на ЯЖ пацієнтів, в першу чергу на їх фізичний статус. Отримані результати дослідження ЯЖ підтверджують високу ефективність поєднання ГБО з комплексною терапією ХОЗЛ в порівнянні з фармакотерапії. Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, якість життя, гіпербаричнаоксигенація. The objective study was to evaluate quality of life in professional chronic obstructive pulmonary disease (COPD) patients with different treatment regimens. This study included 78 patients examination with COPD stage III (according to the GOLD 2007 criteria). The Ukraine versions of the MOS SF-36 questionnaire and the St. George's Respiratory Questionnaire (SGRQ) were used as generic and disease-specific health-related measures of quality of life. In the scheme of treatment 39 patients was included method of hyperbaric oxygenation (HBO). COPD significantly impaired the patients 'quality of life, mostly their physical activity. Against HBO indicators of quality of life of patients with COPD have considerably improved. Key words: professional chronic obstructive pulmonary disease, quality of life, hyperbaric oxygenation. В даний час широко обговорюється і використовується поняття «якість життя», як реальна можливість кількісно і якісно оцінити функціональні можливості людини в його повсякденному житті, і встановити здатність пацієнта адаптуватися до проявів хвороби, оцінити ефективність лікування. За визначенням ВООЗ, «якість життя» - це індивідуальне співвідношення свого становища в житті суспільства, в контексті культури і систем цінностей цього товариства, c цілями даного індивідуума, його планами, можливостями і ступенем загального безладу. Іншими словами, якість життя (ЯЖ) - ступінь комфортності людини як всередині себе, так і в рамках суспільства. Серед безлічі проблем, що виникають при реалізації реабілітаційних програм співвіднесення категорій «реабілітація» і «якість життя» видається надзвичайно важливим. Усвідомлення того, що усунення патологічних симптомів не обов'язково супроводжується поліпшенням самопочуття хворого, а уявлення про користь і доцільність часто не збігається з уявленнями самого хворого людини, ставить перед лікарями нові завдання і відкриває нові перспективи реабілітаційної програми. Основною особливістю хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) є неухильне прогресування бронхіальної обструкції, лише частково оборотною під впливом сучасних методів лікування, розвиток і прогресування хронічної дихальної недостатності і хронічного легеневого серця. За даними А. Г. Чучаліна і співавт. вираженість клінічних симптомів при ХОЗЛ (виняток - задишка) слабо корелює з суб'єктивною оцінкою статусу здоров'я пацієнтом. Тому дослідження ЯЖ є важливим показником контролю над перебігом ХОЗЛ, який дозволяє доповнити дані моніторингу ФЗД, що відображають переважно функціональний статус пацієнта. Однією з основних цілей лікування хворих на ХОЗЛ є поліпшення якості життя, що чітко сформульовано у Міжнародній програмі «Глобальна стратегія: діагностика, лікування та профілактика ХОЗЛ» (GOLD, 2007), створеної на основі медицини доказів. Метою дослідження було вивчення впливу ХОЗЛ пилової етіології і тактики її лікування на якості життя пацієнтів. Об'єкти і методи. У дослідження були включені пацієнти з клінічно підтвердженим діагнозом ХОЗЛ пилової етіології III стадій. У дослідження не включалися пацієнти, що мали гострі захворювання і загострення / декомпенсацию хронічних захворювань на момент анкетування (в т. Ч. ХОЗЛ). Діагностика та лікування пацієнтів проводилися у відповідність до Наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р Середній вік склав 58,7 ± 8,9 років, середній стаж роботи в основних професіях (забійник, ГРОЗ, прохідник) - 28,1 ± 8 , 3 років. В результаті рандомізації з 78 пацієнтів було сформовано 2 групи: пацієнти 1-ої групи (n = 39) отримували ГБО протягом 14-и днів у поєднанні зі стандартною терапією; пацієнти 2-ї групи (n = 39) отримували тільки стандартну терапію. Лікувальна програма була доповнена курсом ГБО з 8 - 10 сеансів (величина надлишкового тиску - 0,3 - 0,5 ати, експозиція ізопресії - 45-50 хв). Лікування проводилося в баросістемах БЛКС-303 МК. Динаміка фізіологічних функцій організму оцінювався за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу «Кардіо +». Ефективність впливу досліджуваних схем терапії оцінювали в процесі курсового лікування за допомогою динамічного контролю показників ФЗД, тесту толерантності до фізичного навантаження (6-хвилинна крокова проба), параметрів якості життя. Методологія оцінки результатів реабілітаційних заходів передбачає три можливих варіанти: суб'єктивна оцінка свого стану хворим, оцінка стану хворого лікарем в порівнянні результату реабілітації з об'єктивними вихідними параметрами, а також зіставлення досягнутого результату з прогнозованим. Суб'єктивна оцінка незамінна при аналізі якості життя хворого, так як ЯЖ є об'єктивним показником суб'єктивності. Дослідження ЯЖ проводилося з використанням російськомовної версії «Респіраторного запитальника госпіталю Св. Георгія» (St. George "s Respiratory Questionnaire, SGRQ) і запитальника MOS SF-36, адаптованого для України Ю. І. Фещенко та співавт.. Отримані результати вивчення ЯЖ зіставлялися з клініко-функціональними і лабораторними даними обстеження хворих ХОЗЛ у фазі ремісії у всіх групах початково, через 14 днів. Для самостійного заповнення опитувальника пацієнту потрібно близько 15 хвилин. Згідно запитальника MOS SF-36 проводився розрахунок 5-й показників, що характеризують фізичний статус респондента ( фізична активність - ФА, роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності - РФ, біль - Б, загальне сприйняття здоров'я - ОЗ, життєздатність - ЖС), і 5-й параметрів, що відображають його психо-соціальний статус (роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності - РЕ , соціальна активність - СА, психічне здоров'я - ПЗ, загальне здоров'я - ОЗ і життєздатність - ЖС). Два останніх показники визначаються як фізичним, так і психічним статусом людини. Параметри загального ЯЖ оцінювалися за 100 бальною шкалою. При цьому такі показники ЯЖ як ФА, ОЗ, ЖС, СА і ПЗ оцінювалися як «прямі», т. Е., Чим вище оцінка, тим краще ЯЖ пацієнта, а РФ, Б, РЕ оцінювалися як «зворотні» критерії, т. е., чим вище значення цього показника, тим менш виражене його вплив на ЯЖ людини. Анкета SGRQ складається з 76 питань, які згруповані в 3 частини. Перша частина «симптоми» вимірює ступінь занепокоєння, обумовленої респіраторними симптомами. Друга частина - «активність» - вимірює обмеження рухливості і фізичної активності. Третя частина - «вплив» - оцінює наявні психосоціальні наслідки бронхіальної обструкції. Крім того, розраховується підсумкова оцінка - «сумарний бал», оцінку проводять за 100-бальною шкалою (чим вище значення показника, тим сильніше вплив хвороби). Зміна показників на 4 бали і більше вважалися клінічно значущими. Опитувальник SGRQ, методика і всі права на використання і роботу з ним визначаються розробником професором PW Jones. Результати досліджень оброблені методами варіаційної статистики за допомогою програми Microsoft Excel з перевіркою даних на відповідність нормальному розподілу і розрахунком середніх величин, їх помилки, t-критерію, F-критерію, W-критерію, U-критерію, знакового критерію для пов'язаних вибірок, найменшого рівня значущості. Середні значення пов'язаних і незалежних вибірок статистично значимо розрізнялися при довірчій ймовірності не менше 95%; зміни показників трактувалися як тенденція при рівні значущості? = 0,1. Результати дослідження та їх обговорення. Наші дані, отримані до початку лікування, співставні з оцінкою якості життя хворих на ХОЗЛ, отриманої при проведенні російського центрового дослідження ІКАР-ХОЗЛ, виконаного під керівництвом А. Г. Чучаліна. Проведений нами аналіз шкал специфічного опитувальника SGRQ виявив в 87% зміни за шкалою «симптоми», в 93% зміни за шкалами «активність» і «вплив», максимальна кількість балів зафіксовано за шкалами «активність» - 77,9 ± 4,8 і «сумарний бал» - 77,1 ± 3,5, що свідчить про частих загостреннях захворювання, скруті при швидкій ходьбі, необхідності часто зупинятися, про неможливість займатися тими видами діяльності, якими хотілося б, про неможливість продовжувати роботу. Причому дані зміни можуть однозначно трактуватися як обумовлені ХОЗЛ, незалежно від наявності або відсутності у пацієнтів супутньої патології. Аналіз шкал опитувальника SF-36 виявив достовірні зміни за шкалами ФА (фізичне функціонування) - у 89% і СА (соціальне функціонування) - у 78%. Хворі вказували на відсутність можливості довго виконувати роботу, обмеження у виконанні деяких видів робіт, виконанні менших обсягів з-за свого фізичного стану. Стан здоров'я, фізичний і емоційний, заважало проводити час з друзями, в колективі досить сильно або більшу частину часу. Результати проведених наукових досліджень вказують на те, що до початку лікування у хворих на ХОЗЛ спостерігалося значне зниження ЯЖ за шкалами, що характеризує сферу фізичного, психічного здоров'я. Основні симптоми ХОЗЛ (кашель, задишка, напади задухи, зниження толерантності до фізичного навантаження) знижують ЯЖ пацієнтів за наступними критеріями: фізичні (сила, втома, біль, дискомфорт, сон, відпочинок, енергія), психологічні (позитивні емоції, мислення, самооцінка, негативні переживання), суспільне життя (особисті взаємини, сексуальна активність), рівень самостійності (буденна активність, працездатність). Отримані нами результати лікування в обох групах пацієнтів продемонстрували значну перевагу впливу комплексної терапії з включенням ГБО на показники якості життя пацієнтів з ХОЗЛ, в порівнянні з бронхолитической терапією. Аналіз результатів комплексної реабілітації в поєднанні з курсом ГБО пацієнтів 1-ої групи виявив статистично значуще зміна показників ЯЖ до і після курсу ГБО, на відміну від результатів лікування пацієнтів 2-ї групи, де спостерігалася тільки тенденція поліпшення деяких параметрів ЯЖ (р> 0, 1). При вивченні ЯЖ після проведеного лікування по запитальника SGRQ виявлено поліпшення суб'єктивної оцінки свого здоров'я пацієнтами 1-ї групи, що проявляється в клінічно значущому (> 4 балів) зниженні оцінок за шкалами опитувальника: за шкалою «симптоми» - з 68,5 ± 4, 1 до 60,3 ± 4,9 (р0,1). Всі хворі відзначали поліпшення самопочуття, зменшення кашлю, приступів утрудненого дихання і задишки після проведеного відновлювального лікування c включенням курсу ГБО, що корелювало з достовірним приростом показників функції зовнішнього дихання. Основною причиною звернення хворих на ХОЗЛ за медичною допомогою є розвиток загострень захворювання. Розвиток загострень є характерною рисою перебігу ХОЗЛ, частота загострень прогресивно збільшується з наростанням тяжкості захворювання. Часте розвиток загострень у хворих на ХОЗЛ призводить до більш швидкого прогресування захворювання, до значимого зниження якості життя хворих і пов'язане з істотними економічними витратами на лікування. Саме тому, запобігання розвитку загострень є однією з найважливіших завдань ведення хворих на ХОЗЛ. Проведений нами аналіз числа загострень ХОЗЛ III стадії до початку лікування і при подальшому надходженні до стаціонару через 6-12 місяців після попередньої госпіталізації показав, що в 1-й групі пацієнтів середнє число загострень в рік на 1 хворого скоротилося в 2,2 рази - з 2,70 ± 0,26 до 1,23 ± 0,40 (p0,1). Зниження числа загострень ХОЗЛ в результаті застосування ГБО узгоджується з даними про феномен ГБО як універсальному адаптогенів, доведеним в роботах ряду авторів, а також результат обумовлений саногенетический механізмами ГБО - протизапальну активність, здатність підвищувати функціональний резерв організму, знижувати легеневу гіперінфляцію. Висновки. Для ХОЗЛ пилової етіології III стадії характерно значуще зниження абсолютного числа показників ЯЖ (p <0,05), що можна пояснити важким перебігом захворювання. прогресування хвороби неухильно призводить до зниження яж, насамперед погіршуються показники фізичної активності (фа і рф) і емоційний стан пацієнтів, викликаючи обмеження їх функціонування, знижуючи оцінку «загального здоров'я» та «життєздатності». якість життя - важливий показник при прийнятті рішень щодо методів лікування, ефективності реабілітації, наукових досліджень. яж стає необхідним компонентом в економічних дослідженнях, що дозволяє оптимізувати лікувальні програми в плані їх ефективності та вартості. медична реабілітація хворих на хозл пилової етіології зумовлюється хронічним характером перебігу захворювання. розроблені програми реабілітації c включенням курсу гбо дозволяють значно поліпшити якість життя хворих на хозл пилової етіології. отримані результати дослідження яж підтверджують меншу ефективність відомих методів фармакотерапії хозл, в порівнянні з комплексною терапією у поєднанні з гбо. виявлені зміни яж у пацієнтів з хозл пилової етіології заслуговують подальшого вивчення на основі принципів доказової медицини. література1. agusti a. g. n., noguera a., sauleda j. et al. systemic effects of chronic obstructive pulmonary disease / eur. respir. j. - 2003. - №21. - р. 347-360.2. global initiative for chronic obstructive lung disease. (gold) global strategy for the diagnosis, management and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. updated 2007. -mcp vision, inc., 2007. - 88 p.3. jones pw, quirk fh, baveystock cm the st. george's respiratory questionnaire. respir. med. 1991; 85 (suppl. b): 25-31.4. moudgil h., marshall t., honeybourne d. asthma education and quality of life in the community: a randomised controlled study to evaluate the impact on white european and indian subcontinent ethnic groups from socioeconomically deprived areas in birmingham, uk // thorax. - 2000. - vol. 55, n 3. - p. 177-183.5. гіпербарична медицина: практичне керівництво / під ред. д. матьє; пров. з англ. - м.: біном. лабораторія знань, 2009. - 720 с.6. кабанов м. м. психосоціальна реабілітація та соціальна психіатрія. - спб: изд-во спб наук.-досл. психоневролог. ін-ту ім. в. м. бехтерева; 1998.7. ладарія, є. г., грінцова а. а., соболєва н. п. вплив гіпербаричної оксигенації на динаміку функціональних показників пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень пилової етіології // у монографії здоров'я працюючий / під редакцією в. в. мухіна. - донецьк: флп дмитренко, 2010. - с. 140-149.8. лапач с. н., чубенко а. в., бабич п. н. статистичні методи в медико-біологічних дослідженнях з використанням excel. - 2-е вид., перераб. і доп. - к .: моріон, 2001. - 408 с.9. керівництво по гіпербаричної медицині / за ред. с. а. байдін, а. б. граменіцкий, б. а. рубінчика - м .: ват «видавництво« медицина », 2008. - с.69-79.10. сенкевич н. ю., белевский а. с. якість життя - предмет наукових досліджень в пульмонології (за матеріалами міжнародного конгресу інтерастма-98 і 8-го національного конгресу з хвороб органів дихання) // тер. арх. - 2000. - т. 72, №3. - с. 36-41.11. соболєва н. п., ладарія є. г. гіпербаричної оксигенації в лікуванні хворих хронічним обструктивним захворюванням легень пилової етіології // вісник гігієни та епідеміології. - 2008. - т.12, №1. - с.62-70.12. фещенко ю. і., мостовий ю. м., бабійчук ю. в. процедура адаптації міжнародного опітувальніка оцінки якості життя mos sf-36 в україні. досвід! застосування у хворого бронхіальною астмою / український пульмонологічний журнал. - 2002. - №3. - с. 9-11.13. чучалин а. г. белевский а. с., черняк б. а., алексєєва я. г., трофименко і. м., зайцева а. с. якість життя хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень в росії: результати багатоцентрового популяційного дослідження «ікар -хозл »// пульмонологія. - 2005. - №1. - c. 93-101.14. шпектор в. а., демуров е. а. гіпербаричної оксигенації та її вплив на організм // питання гіпербаричної медицини. - 2007. - №3. - с.2-13.